Право на сприятливі умови життя в навколишньому середовищі,  якість якого дозволяє проводити гідне і процвітаюче життя вперше закріплено у Стокгольмській декларації з навколишнього середовища, прийнятій  16 червня 1972 року. У Декларації в Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку, прийнятій 14 червня 1992 року, закріплено право громадян на здорове і плідне життя в гармонії з природою.

Законодавство України передбачило це право як одне з основних конституційних прав людини і громадянина.

Згідно зі статтею 50 Конституції України, «кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди». Право громадян на безпечне для життя і здоров'я довкілля належить до основних прав людини з моменту її народження, незалежно від розсуду державних органів. Це фактично право кожного громадянина вимагати дотримання еколого-правових приписів, якому відповідає обов'язок держави по його забезпеченню.

Зміст цього права безпосередньо пов'язаний із розумінням і характеристикою безпечного довкілля. Юридичними критеріями цього визначення є нормативи екологічної безпеки:

— гранично допустимі концентрації забруднених речовин у навколишньому природному середовищі;

— гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище;

— гранично допустимий уміст шкідливих речовин у продуктах харчування.

Ще одним невід’ємним правом є право вільного доступу до інформації про стан довкілля.

Тривалий час в національному законодавстві було відсутнє трактування поняття «екологічна інформація». Зазвичай, вживалося поняття «інформація про стан довкілля (навколишнє природне середовище)». Проте ці два поняття не є тотожними. Поняття «екологічна інформація» є значно ширшим, аніж поняття «інформація про стан довкілля».

Визначення екологічної інформації наведено у статті 2 Оргуської конвенції. Екологічна інформація означає будь-яку інформацію в письмовій, аудіовізуальній, електронній чи будь-якій іншій матеріальній формі про:

a) стан складових навколишнього середовища, таких як повітря й атмосфера, вода, ґрунт, земля, ландшафт і природні об'єкти, біологічні різноманіття та його компоненти, включаючи генетично змінені організми, та взаємодію між цими складовими;

б) чинники, такі як речовини, енергія, шум і випромінювання, а також діяльність або заходи, включаючи адміністративні заходи, угоди в галузі навколишнього середовища, політику, законодавство, плани і програми, що впливають або можуть впливати на складові навколишнього середовища, зазначені у підпункті а) і аналіз затрат і результатів, та інший економічний аналіз та припущення, використані в процесі прийняття рішень з питань, що стосуються навколишнього середовища;

в) стан здоров'я та безпеки людей, умови життя людей, стан об'єктів культури і споруд тією мірою, якою на них впливає або може вплинути стан складових навколишнього середовища або через ці складові, чинники, діяльність або заходи, зазначені у підпункті Ь.

28 листопада 2002 року Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» статтю 25 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» викладено у новій редакції. Згідно із зазначеними змінами, законодавець фактично ототожнив поняття «інформація про стан навколишнього природного середовища» та «екологічна інформація». Інформація про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) — це будь-яка інформація про:

— стан навколишнього природного середовища чи його об'єктів — землі, вод, надр, атмосферного повітря, рослинного і тваринного світу та рівні їх забруднення;

— біологічне різноманіття і його компоненти, включаючи генетично видозмінені організми та їх взаємодію з об'єктами навколишнього природного середовища;

— джерела, чинники, матеріали, речовини, продукцію, енергію, фізичні чинники (шум, вібрацію, електромагнітне випромінювання, радіацію), які впливають або можуть вплинути на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей;

— загрозу виникнення і причини надзвичайних екологічних ситуацій, результати ліквідації цих явищ, рекомендації щодо заходів, спрямованих на зменшення їх негативного впливу на природні об'єкти та здоров'я людей;

— екологічні прогнози, плани і програми, заходи, в тому числі адміністративні, державну екологічну політику, законодавство про охорону навколишнього природного середовища;

— витрати, пов'язані із здійсненням природоохоронних заходів за рахунок фондів охорони навколишнього природного середовища, інших джерел фінансування, економічний аналіз, проведений у процесі прийняття рішень з питань, що стосуються довкілля.

Зважаючи на викладене, хочу зауважити, що одним із важливих напрямків державної політики є забезпечення екологічної безпеки та екологічних прав громадян, гарантованих Конституцією України.

Як будь-яке право, екологічні права гарантуються через систему державного примусу. Тобто, за їх порушення передбачено адміністративну, кримінальну, а також матеріальну відповідальність.

Державна екологічна інспекція, реалізуючи державну політику із здійснення державного, нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, здійснює постійні планові та позапланові заходи нагляду (контролю).

Суб’єкти господарської діяльності, як об’єкти підвищеної екологічної небезпеки, підлягають здійсненню контрольних заходів та зобов’язані здійснювати свою господарську діяльність з дотриманням вимог природоохоронного законодавства.

Але чисте та безпечне довкілля залежить від кожного з нас. Не лише орган державного контролю повинен вживати заходів, але й звичайний громадянин повинен усвідомлювати наслідки своїх дій, що можуть спричинити забруднення навколишнього природного середовища.

Кожен папірець, покинутий біля смітника на дорозі, кожна пластикова пляшка чи стакан, викинутий до річки чи моря, погіршує стан екологічної безпеки в Україні. Викиди, відсутність очисних систем, спеціальних дозволів створюють підвищені ризики та призводять до погіршення стану навколишнього природного середовища.

Ми закликаємо бути свідомими та пильними, почати зі свого внутрішнього порядку та адаптувати його на оточуючий світ, виховувати правосвідоме покоління.