Підсумки роботи територіальних органів Держекоінспекції в першому півріччі, що їх оприлюднили на колегії, були не дуже позитивними…

Так, роботу керівників терорганів було визнано незадовільною. Певні інспекції не допрацьовують, і саме на цьому було акцентовано увагу керівників.

 

Десяток доган і купа попереджень, це що, – така мотивація? І що далі?

Це об’єктивна оцінка ситуації з певними рішеннями. Є таке старе прислів’я: не вмієш – навчимо, не хочеш – змусимо. Іноді, складається враження, що деякі люди не хочуть працювати, і їх треба спонукати до роботи. Якщо спонукання не призведе до позитивних наслідків, значить нам не по дорозі.

 

Чого Ви очікуєте від підлеглих?

Робота керівника – це, в першу чергу, організація роботи ввіреного йому колективу. Він має вирішувати, якими силами, в які терміни із залученням яких сил та засобів робити свою справу. Повинна бути відповідна кількість перевірок і повинні бути результати.

 

Пояснення начальників регіональних Інспекцій були досить аргументованими?

Можна багато говорити про те, що не вистачає людей, часу чи ще чогось. Можна наводити якісь об’єктивні та суб’єктивні причини і їхній вплив на результати діяльності інспекції в області. Проте, ми всі вийшли з того віку, коли можна було казати про те, що щось заважає працювати. Є ввірена територія і є особовий склад, яким треба ефективно керувати. У нас є прописані повноваження і є розуміння того, що ми повинні виконувати, незважаючи ні на які об’єктивні та суб’єктивні причині.

 

Що означає для природокористувачів така націленість на результат з боку Держекоінспекції?

Для добросовісних – зовсім нічого. Я ж не кажу про те, що ми повинні приділяти надмірну увагу підприємствам, які мають мінімальний вплив на навколишнє природне середовище. Ми не повинні фіктивно, за рахунок тисячі дрібних підприємств, нарощувати якісь показники. Ми повинні працювати саме в тому напрямку, де ми розуміємо, що завдається суттєва шкода довкіллю та державі. І я зараз наголошую – потрібно перевіряти саме ці підприємства і установи які нехтують нормами природоохоронного законодавства. І вже до них треба застосовувати адміністративну відповідальність, стягнення, розраховувати збитки і все інше, що передбачено законом, до призупинки діяльності таких суб’єктів господарювання.

 

Що буде, як показники і надалі знижуватимуться?

Впевнений, що не знижуватимуться.

 

Аргументи начальників щодо спецперевірок працівників до зачислення у штатний розклад, надмірного тиску з боку всіх – наскільки вони актуальні і що з цим робити?

Проблема зі спецперевірками дійсно є. Але вона стосується всіх державних органів і потроху вирішується. Впевнений, що дуже скоро ми про неї забудемо. Я дуже сподіваюся, принаймні. А щодо тиску з боку всіх – я говорив це на засіданні Уряду і повторив на Колегії – чим більше на нас жаліються недобросовісні природокористувачі, чим більше усіляких неправдивих звинувачень у надмірному тиску з боку Держекоінспекції, тим краще видно нашу роботу.

 

Тобто, поки Інспекцію звинувачують – Інспекція працює?

Саме так. Ми ж нічого не вигадуємо. Подивіться навколо: ліса рубають, повітря та воду забруднюють, і я вже не кажу про поводження з відходами. А ті, хто почувається безвинно ображеними, – вони не жаліються в пресі, – вони йдуть до суду. І нерідко після таких позовів суми штрафів та стягнень перераховуються. І дуже нерідко в бік збільшення. Ми ж не можемо людям заборонити жалітися? Але ми на державній службі і захищаємо не чиїсь конкретні інтереси чи бізнеси – ми захищаємо навколишнє середовище для всіх людей.  

 

Про судові позови та нестачу коштів на сплату судового збору: наскільки дійсно заважає та чи є шанси позбутися необхідності його сплати?

В проекті бюджету на наступний рік запропоновано понад 20 мільйонів гривень саме на судово-позовну роботу. Крім того, ми ініціюємо внесення змін до Закону України «Про судовий збір» щодо скасування сплати Держекоінспекцією та її територіальними органами судового збору.

 

Яких ще рішень чекає Держекоінспекція від Уряду та парламенту?

Ми ініціюємо змини до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального Кодексу України зі значним посиленням відповідальності за порушення вимог природоохоронного законодавства. 

Готується також проект спільного наказу Мінприроди України та Генпрокуратури «Про затвердження Порядку взаємодії Державної екологічної інспекції України і її територіальних органів та органів прокуратури з питань захисту інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища».  

 

Уніфікована форма акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства та переліку основних питань для здійснення державного нагляду (контролю) – що це і навіщо?

Скажімо так – це значне спрощення роботи інспекторів під час перевірок. Уведення уніфікованої форми акту перевірки дозволить інспектору просто вносити інформацію в необхідні розділи. Не треба нічого додавати та неможливо щось «забути» написати. Тобто, це ще й антикорупційний момент.

 

Щодо співпраці з громадськістю – які є зрушення?

На Колегії ми вирішили створити Громадські ради при всіх територіальних органах Інспекції. Крім того, тепер є обов’язковим залучення представників громадських організацій для перевірок. Ось-ось ми відновимо видачу посвідчень «громадських інспекторів». Більш того – в новому положенні про Громадських інспекторів, яке ми підготували і передали на розгляд Уряду та Верховної Ради, ми пропонуємо значно збільшити повноваження громадського інспектора та збільшити кількість порушень, за якими їм можна буде складати протоколи, більше ніж вдвічі.

 

Це обов’язково-показовий крок на зустріч громадським організаціям, чи ви дійсно вважаєте, що громадській екологічних рух допоможе інспекції?

Я кожного дня бачу позитивні результати співпраці з громадськістю. Небайдужі громадяни – величезна підмога інспекціям на містах з точки зору інформування про проблеми та контроль якості їх вирішення.